Психологічна травма війни та кризових подій: базовий курс (тривалість 5 місяців, 2 предмети, 8 кредитних годин)

Огляд навчального курсу

Війна та масштабні кризові події залишають глибокий слід у житті людей, сімей і цілих суспільств. Цей курс знайомить із сучасним науковим розумінням психологічної травми, її впливом на мозок, емоції, поведінку та міжособистісні стосунки. Особлива увага приділяється тому, як травматичний досвід проявляється у різних груп населення: військовослужбовців, ветеранів, цивільних, дітей, вимушених переселенців, жінок і сімей.

Під час навчання слухачі отримають базові знання про нейробіологічні механізми травми, моральну травму, вторинну травматизацію, інформаційне перевантаження, посттравматичне зростання та принципи травма-інформованого підходу. Курс також розглядає особливості підтримки людей у кризових обставинах, формування безпечного середовища та етичні межі надання допомоги.

Навчальна програма не готує психотерапевтів, але формує міцну теоретичну основу для всіх, хто працює або служить людям: душепіклувальників, капеланів, консультантів, служителів церков, педагогів, соціальних працівників, волонтерів та інших фахівців допомагаючих професій.

Теми курсу

• Нейробіологія психологічної травми.
• Як війна впливає на роботу мозку, пам'ять, увагу та поведінку.
• Психологічні наслідки вимушеного переселення та втрати дому.
• Моральна травма, повернення ветеранів і адаптація до мирного життя.
• Особливості переживання війни дітьми та підлітками.
• Вплив війни на жінок, матерів і сімейні взаємини.
• Цифрова травматизація, інформаційне перевантаження та колективне горювання.
• Посттравматичне зростання та психологічна стійкість.
• Основи травма-інформованого підходу у служінні та професійній діяльності.

Після завершення курсу слухачі зможуть

• розуміти природу психологічної травми та її прояви;
• розпізнавати особливості переживання травми різними категоріями людей;
• застосовувати базові принципи травма-інформованої взаємодії;
• створювати безпечне середовище для спілкування й підтримки;
• розуміти власні професійні межі та відповідально скеровувати людей до спеціалізованої допомоги у випадках, коли вона необхідна.